Я маю в серці те, що не вмирає

27 лютого до дня народження Лесі Українки вчителька української мови та літератури Віра Петрівна Різник з допомогою асистентів вчителя Ганни Степанівни Токар і Ольги Петрівни Ганжі у 6 класі провела літературну годину. Шестикласники об’єдналися у три групи: оповідачі, артисти й майстри-ілюстратори.

Кожна група мала окреме завдання відповідно до талантів і вподобань її учасників. Оповідачі – Діана Білець, Максим Байорок, Дмитро Кульпа, Єлизавета Кульпа, Дмитро Антонів, Анастасія Кольбух, Вадим Шпонарський, Анна Лазар, Данило Шпонарський і Сергій Русин висвітлили основні події з життєвого і творчого шляху поетеси.

Митці презентували портрети Лесі Українки, які самі намалювали (Тетяна Дацко, Іванна Семак), ілюстрації до творів поетеси чи вироблені з паперу або природних матеріалів квіти, адже їх дуже любила Леся Українка й описувала у творах.

Розпочала літературну частину Юлія Костяк, яка зіграла Лесю Українку в дитинстві. Разом із Андрієм Шмілом представила сценку розмови Лесі з братом Михайлом, а з Ганною Степанівною – вірш-діалог “Мамо, іде вже зима”. Андрій Шміло задекламував також поезію “Вечірня година “, а Марта Кожушко підготувала ілюстрацію до цього твору.

Переживання від розлуки із “вірним другом” відтворила Анастасія Рудик, прочитавши напам’ять поезію “До мого фортепіано”. Вірш “Конвалія” емоційно задекламувала Оксана Дубневич, а Наталія Шміло представила виріб-ілюстрацію – букетик конвалій, який змайструвала із природних матеріалів – листя кукурудзи та желатинової оболонки капсул лікарських препаратів. Філіпович Вероніка виразно прочитала напам’ять поезію “Як дитиною бувало”, а Оксана Барабан і Анна Гриник – “Contra spem spero”.

Всіх вразила кольорова ілюстрація до твору “Вже сонечко в море сіда”, яку підготувала Тетяна Дацко. Богдан Павловський разом із мамою виготовив з паперу квітку-лілію як ілюстрацію до однойменної казки письменниці – “Лелія”.

Змістовним завершенням літературної частини заходу стала поезія “Давня весна”, яку виразно, емоційно та артистично задекламувала Ольга Петрівна.

Активність та розвинену інтуїцію шестикласники продемонстрували під час гри “Так – ні”, завдяки якій діти могли узагальнити знання про внесок Лесі Українки в нашу культуру. Зокрема говорили про 2 зразки куп’юр номіналом 200 гривень, на яких зображена поетеса. Рахували скільки за цю суму можна купити буханок хліба, улюблених цукерок, книжок.

Також згадали про захоплення Лесі Українки живописом й те, що вона спонсорувала експедицію щодо запису українських народних дум на фонограф. Діти правильно відповіли, що улюбленим краєм поетеси була не сонячна Італія, а рідна Волинь. Учні висловлювали свої думки про те, за що вони люблять рідний край.

Директор освітнього закладу Марія Степанівна Ферцович подякувала Вірі Петрівні за цікаву літературну годину, за вміння поділитися з учнями своїм творчим натхненням, за спонукання дітей з різними уподобаннями зосереджуватись на тому, що їм найбільше подобається, за реалізацію компетентнісного підходу під час виконання завдань впродовж заняття.

Марія Степанівна подякувала також асистентам учителя за участь в проведенні заняття, а учням – за артистизм, майстерність, увагу до творчості видатної української поетеси і культурної діячки Лесі Українки.