“Понад все вони любили свій коханий край”.
Так про студентів та ліцеїстів, які загинули у 1918, спиняючи більшовицьке військо біля станції Крути, писав Павло Тичина. Їх пам’ять вшановуємо 29 січня.
Для кращого розуміння причин і наслідків бою під Крутами 27 січня учні 9-11 класів під керівництвом заступника директора Віри Петрівни Різник та з допомогою вчителя інформатики Галини Богданівни Кріль переглянули документальний відеоролик “Крути. Захист незалежності”.
Віра Петрівна зацікавила учнів історією життя учасників бою під Крутами, більш детально, про яких вони дізналися із спецрепортажу Громадського телебачення “Доля тих, хто вижив під Крутами”. Учитель провела паралель між юними крутянами і майданівцями, і наголосила, про те, що таку паралель можна повести ще далі – в наше сьогодення, бо скільки юнаків і дівчат щодня віддає життя, спиняючи московського окупанта…
На занятті учні також висловили своє розуміння поняття “герой”. Їхні формулювання були значно ширшими й більш емоційними, ніж у словниках, але у кожному йшлося про жертовність і духовну міць тих, кого називаємо героями.
Незважаючи на те, що цього року ми відзначаємо вже 105-ту річницю бою, ця подія й досі потребує ще більш ґрунтовного вивчення та пошанування. Імена Героїв Крут носять вулиці українських міст, а також освітні заклади, зокрема Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут.
Ліцеїсти, яких виховують на славному подвигу крутян, дбають про пошанування і прославу Героїв Крут.
В одній із пісень про Героїв, чиїм іменем названо освітній заклад, вихованці Ліцею співають:
Імена ми їхні пам’ятаєм.
І несемо їх на прапорах.
Їхню славу знову підіймаєм,
Грізну славу ворогам на страх.
Вперед ведуть, ведуть Герої Крут,
У безсмертя лежить їх путь.
Вперед ведуть, ведуть Герої Крут
Через пам’ять мою ідуть.
Завжди пам’ятаймо тих, хто ціною власного життя виборював нашу незалежність.
