Українські звичаї та традиції є частиною нашої ідентичності, виокремлюють нас як націю, тому дуже важливо їх зберігати й примножувати. Здавна існував звичай проводити андріївські вечорниці, коли хлопці та дівчата збиралися для співів, жартів, ворожіння про заміжжя (швидше для забави, бо ніхто такого “вгадування долі” не приймав за правду).
13 грудня учні 10 класу під керівництвом учителя української мови і літератури Віри Петрівни Різник та з допомогою класного керівника Андрія Володимировича Ферцовича провели вечорниці “На Андрія дівчатам дається надія”. З допомогою досвідченої господині (Софії Антонів) дівчата готували калиту і балабушки, ворожили на тині, “шукали щастя” під тарілками із гілочкою сосни, ключем і перстнем, вгадували вдачу і статус майбутнього чоловіка, обравши наосліп один із предметів (хліб – багатий, дзеркальце – лінивий, ножиці – добрий ремісник, олівець – освічений).
А звідки чекати нареченого допоміг вгадати чобіток: дівчата кидали чоботи позад себе, а за напрямом носка визначали, з якого боку прийдуть старости. Не обійшлося без любовної лінії. Закохану пару зіграли Анастасія Рудик і Вадим Філіпович. Більше веселощів, жартів, пісень звучало, коли на вечорниці прийшли хлопці.
Кожен спробував себе у “кусанні калити”, та не всім пощастило її дістати. За найменшу спробу засміятися при її діставанні пан Калитинський (Іван Пилипець) “писав” по обличчі сажею. Розділивши калиту між усіма учасниками вечорниць, скуштувавши солодких пампушків, пригостивши ними гостей, заколядували і завіншували з прийдешніми різдвяними святами.
Директор освітнього закладу Марія Степанівна Ферцович подякувала учням за цікаво проведені вечорниці, гарне виконання ролей, а також наголосила, що нам необхідно зберігати звичаї та традиції, плекати любов до всього народного, автентичного, рідного.
