Шануючи українські традиції, 29 листопада, у переддень свята Андрія Первозванного, учні 10 класу разом із керівником Анною Володимирівною Фірич провели вечорниці.
Ведучі Марія Кук та Олександр Білець нагадали історію свята, зосереджуючи основну увагу на особі та служінні одного з перших Христових учнів – Андрія. Захід розпочали із спільного виконання Державного Гімну України. Хвилиною мовчання присутні в залі вшанували пам’ять загиблих воїнів.
Чи можуть національні традиції стати трендом, досліджували дівчата разом із господинею вечорниць (Мар’яна Антонів). Поки господар (Василь Воротній) порався по господарству господиня з дівчатами зняла відео танцю для тіктоку. Пісні, жарти, веселощі заполонили хату, коли прийшли дівчата на ворожіння. Замісивши тісто на калиту, наліпивши вареників із “сюрпризами”, взялися “вгадувати” долю. Дрова в хату вносили і лічили поліна, чи будуть у парі.
Різні предмети з чашок виймали й так передбачували майбутнє. Дізнавалися ім’я майбутнього чоловіка, телефонуючи на набрані навмання номери. А ще розповідали про “дієві” способи ворожіння за допомогою вишневих гілочок, місточка в чашці та ін.
Коли прийшли хлопці зі своїми жартами, то їх почастували “особливими” варениками з монетами, перцем, сіллю, картоплею тощо.
Сучасна переробка сцени із “Вечорів на хуторі поблизу Диканьки” була напрочуд актуальною, гумористичною та вразила акторською грою (Оксана – Каріна Грицишин, Вакула – Юлія Якимець, дівчата – Марія Мазурок, Софія Баліцька, Ярина Шелемех).
Рум’яна калита стала випробуванням для парубків. Не кожному вдалося доскочити до неї та відкусити шматочок, хтось отримав і мазницею по обличчі.
Пісню “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці” у новому аранжуванні виконала Валерія Смолінчук й пригостила гостей свята запашними пампушками. Фінальним номером стала гучна коляда, яка об’єднала артистів та глядачів.
Директор нашого закладу освіти Марія Степанівна Ферцович подякувала десятикласникам і Анні Володимирівні за яскраве відтворення на сцені народних традицій, майстерну акторську гру, щирі емоції, які вони нам подарували під час свята.
Зберігаймо та примножуймо народні традиції, адже вони є невід’ємною складовою нашої ідентичності, частиною нас самих!
